Трикутник
– найпростіша фігура: три вершини й три сторони. Але під час вивчення
трикутника утворилася окрема наука - тригонометрія, у якій метричні властивості
трикутника виражаються через функції його кутів. Ця наука виникла на основі
практичної необхідності у вимірюванні ділянок, складанні карт місцевості,
конструюванні машин і механізмів.
Перші
відомості про трикутник та його властивості ми знаходимо в єгипетських
папірусах, яким більше 4000 років. У
них
зокрема,
згадується спосіб знаходження площі рівнобедреного трикутника.
Через
2000 років у Стародавній Греції вивчення властивостей трикутника досягає
високого рівня.
У
XV—XVI
ст.
з'явилася величезна кількість досліджень властивостей
трикутника, які ввійшли в розділ планіметрії, що одержав назву «Нова геометрія
трикутника».
Великий
внесок у розвиток геометрії трикутника внесли математики XIX—XX
ст.:
Лемуан,
Брокар,
Тебо
й ін.
